Ganna Prokhorova, Partner at Mamunya IP: "A Partner of a Law Firm Is a Different Worldview"

У грудні компанія Mamunya IP повідомила, що Ганна Прохорова стала партнером. Ганна має понад 16 років практичного досвіду, є визнаним адвокатом у галузі права інтелектуальної власності.

Новина про отримання Ганною Прохоровою статусу партнера була настільки довгоочікуваною і несподіваною водночас, що ми одразу домовилися про бліц-інтерв’ю. Однак говорити про партнерство набагато краще у статусі партнера, а угода починала діяти лише з 1 січня 2022 року. Тому й матеріал відклався на «після свят».

Про 16-річний шлях до партнерства, цінності та ядерний вибух – у першому інтерв’ю Ганни Прохорової як партнера Mamunya IP.

— Ганно, насамперед вітаю з партнерством. Що особисто для тебе — бути партнером юридичної фірми?

— Щиро дякую. Партнер юридичної фірми — це не лише статусний привілей, це інший світогляд. Партнер найбільшою мірою впливає на фінансовий результат компанії, її розвиток, бере учать у формуванні іміджу фірми. Тимчасом як юрист здебільшого працює над конкретними клієнтськими завданнями, партнер має обробляти десятки завдань та робочих процесів водночас, невтомно генерувати нові ідеї, як зробити краще, результативніше, швидше для всіх клієнтів фірми. Партнер — це стратег, який дивиться на мапу згори та об’єднує команду задля отримання синергетичного ефекту та спільного результату. Одна з речей, які мені подобаються в цій ролі, — різноманіття, оскільки протягом дня я співпрацюю з командою, беру участь у проєктній роботі, вирішую фінансові питання, займаюся бізнес-плануванням, взаємодію з ІТ- та PR-відділами. Надзвичайно корисно бачити, як щось прогресує від появи твоєї ідеї до втіленого у життя рішення, що добре працює для фірми в цілому.

Для мене партнерство — це все, що пов’язано з управлінням юридичною фірмою та відносинами з партнерами на додаток до роботи юристом. Я вже багато років залучена у розвиток юридичного бізнесу компаній, у яких працювала. Здатність поєднувати глибоку експертизу з чутливістю до потреб клієнта щодо послуг і продуктів фірми, розуміння шляхів розвитку практики інтелектуальної власності на міжнародному та локальному ринках, уміння підтримати й мотивувати команду, комунікаційні навички та лідерство — це ті якості, які оцінив мій партнер Олександр Мамуня і запропонував надалі їх реалізовувати, але вже у статусі партнера. Нас поєднують спільні цінності, повага та довіра одне до одного, і я щиро вірю в те, що ми разом робимо. Врешті-решт, наявність певного набору якостей, помножена на довіру, і є основою для партнерства.

Проте не можу сказати, що моє партнерство було неочікуваним — як для мене особисто, так і в цілому для ринку. Принаймні, про це свідчить відповідний зворотний зв’язок, який я отримала від ринку після офіційного оприлюднення новини про моє приєднання до партнерського складу. Я була приємно вражена тим, як позитивно сприйняли наші клієнти звістку про партнерство. Для мене це як особисте задоволення, так і професійне визнання.

Але я тобі так скажу: стати партнером юридичної фірми — це те саме, що почати спочатку. За певний час ти перетворюєшся з найстаршого найманого працівника на наймолодшого власника юридичного бізнесу. Це справді хвилює і водночас надихає, адже дає розуміння, що твоя точка зору, твій погляд на перспективи розвитку фірми, твої знання та здібності як юриста тепер мають вирішальне значення та безпосередньо впливають на долю фірми.

— Це буде повноцінне партнерство з повною участю і відповідальністю? 

— Так, ми домовилися про повноцінне партнерство та уклали партнерську угоду. Це формат, який, на наш погляд, є найбільш прийнятним із точки зору стратегічного розвитку бізнесу та команди.

— Ти написала, що йшла до партнерства 16 років. Із чого складався цей шлях?

— На початку моєї кар’єри, у 2005 році, ще під час навчання в університеті, я працювала юристом у невеликій юридичній компанії. Це були часи, коли кількість користувачів інтернету в Україні була близько 4 млн, реєстру судових рішень не існувало, а єдиними джерелами практичних знань зі складання процесуальних документів були книжки, придбані на Петрівці, та видання «Юридична практика» (пам’ятаю, як ми робили підшивки опрацьованих газетних номерів). У компанії ми займалися всім: від юридичного супроводу отримання ліцензій на торгівлю виробами з дорогоцінних металів, судового представництва та реєстрації знаків для товарів і послуг до консультування з питань оренди землі, юридичного супроводу справ щодо ДТП та реєстрації компаній в офшорних юрисдикціях. Тоді я зрозуміла, що бути справжнім професіоналом у всіх галузях права водночас неможливо, і розіслала зо два десятки резюме в компанії з ТОП-50, отримавши кілька запрошень на співбесіди.

Однією з таких компаній була фірма, що спеціалізується на праві інтелектуальної власності. Пам’ятаю, як на першій співбесіді керуюча партнерка сказала, що інтелектуальна власність затягує. Ось мене і затягло — в компанії я пропрацювала 12 років, пройшовши шлях від молодшого юриста до керівника юридичного відділу. Гадаю, що саме там я остаточно визначилася зі сферою професійних інтересів та закохалася в інтелектуальну власність назавжди. Цікаві та різноманітні проєкти, українські та іноземні клієнти з різних куточків світу, нетипові клієнтські задачі та шляхи їх вирішення — все спонукало невпинно розвиватися та самовдосконалюватися. Завжди буду вдячна компанії та її керуючому партнеру за те, що відкрили для мене світ інтелектуальної власності з усім його розмаїттям.

Працюючи в спеціалізованій компанії багато років поспіль, я врешті-решт відчула, що маю випробувати власні сили в новому середовищі — багатопрофільній юридичній фірмі. Так у 2018 році я приєдналася до команди Олександра Мамуні, який на той час був партнером — одним із засновників — багатопрофільної юридичної фірми та керівником практики інтелектуальної власності. Цікаво, що до того часу, представляючи інтереси клієнтів, ми з Олександром зазвичай були по різні боки «барикад». Однак уже під час першої зустрічі я відчула спорідненість духом і спільність життєвих цінностей та поглядів. Гадаю, що той шлях, який ми пройшли разом уже в нашій спеціалізованій фірмі — Mamunya IP, — лише зміцнив нашу взаємодію.

З перших днів після створення Mamunya IP я виконувала низку завдань і функцій, на які Олександру бракувало часу через перевантаженість клієнтською та управлінською роботою. Було нелегко, проте ми підтримували одне одного і завдяки злагодженій роботі всієї команди за рік досягли тих результатів, деяких з яких навіть не очікували досягти на старті власного бізнесу.

— Що можеш сказати про попередні компанії, в яких працювала, про «Пахаренко і партнери» та AEQUO?

— Насамперед хочу сказати слова подяки за життєвий та професійний досвід, завдяки якому я там, де є. На кожному місці, хоч би де я працювала, я віддавалася сповна. За таким принципом: будь-що, за що ти берешся, потрібно або робити добре, або взагалі не робити. Обидві компанії входять у ТОП-50, займають сильні лідерські позиції на ринку, мають власні вектори розвитку. Деякі з колишніх колег для мене й досі є рольовими моделями та наставниками, що суттєво вплинуло на мою інтеграцію в нову партнерську роль. Радію, що мій шлях до партнерства був не надто стрімким, проте еволюційним, адже тривалий час я мала змогу працювати і навчатися в кращих за інших, а найкращий став моїм бізнес-партнером.

— Чи є в тебе поради для сьогоднішніх випускників, а тим більше випускниць юридичних вишів, як стати партнером ЮФ?

— Універсальної або розписаної roadmap до партнерства не існує. Ті часи, коли певна кількість років досвіду приводила до автоматичного просування сходами вгору, вже давно минули. Оскільки багато хто бореться за ту саму посаду, досягнення партнерства залежить від заслуг, а не вислуги років. Завжди необхідно думати про те, чого хочуть клієнти, чому вони мають довірити вирішення своїх проблем саме вам, а не іншим. Майбутньому власнику юридичного бізнесу необхідно розвивати глибокі знання та високий рівень досвіду в обраній галузі права разом із підприємницькою хваткою і реальною пристрастю до своєї справи. Необхідно працювати над розвитком емоційного інтелекту, управлінських якостей, читати відповідну літературу, відчувати, що своєю навіть маленькою роботою ти розвиваєш власну справу.

Звісно, на такий саморозвиток підуть роки. Я завжди раджу студентам і випускникам відкрито говорити про свою мету. Багато юридичних фірм хочуть, щоб ви залишилися і будували свою кар’єру разом із ними, а не йшли через рік чи два. Під час співбесід кандидати іноді ухиляються від розмов про свої амбіції, але демонстрація рішучості виділить майбутнього лідера.

Також раджу бути проактивними, не боятись стажування, викликів та нових завдань. Є хороша українська приказка: «Очі бояться, а руки роблять». Також варто підвищувати свій професіоналізм, удосконалювати рівень володіння іноземними мовами, паралельно розвивати soft skills та бути активним учасником правничої спільноти. І, певна річ, наполегливо працювати, навіть більше — гарувати. Але якщо майбутні правники знайдуть галузь права до душі, робота буде на радість.

Дівчатам-правникам хочу окремо побажати бути готовими відстоювати власні інтереси і досягнення, вірити в себе. Що більше дівчат будуть успішними, то швидше можна буде побороти стереотипи та патерни поведінки, які формувалися десятиліттями. І насамперед серед самих дівчат. Адже внутрішні обмеження можуть інколи ставати на заваді більше, ніж зовнішні.

— Я знаю, ти приділяєш багато уваги гендерній рівності, жіночому лідерству. Наскільки це актуально для українського юрбізу сьогодні? Уже можна говорити про тренди?

— Мені пощастило працювати в колективах, де жінки і чоловіки були на рівних. І в нашій фірмі Mamunya IP ми сповідуємо, що спеціалістів треба оцінювати виключно за професійними та особистими якостями.

Щиро радію, що останні кілька років побільшало жінок у партнерському складі українських юрфірм, так само стало більше і юристок-інхаузів. Дедалі частіше гендерні стереотипи не стають на заваді під час вирішення питань щодо кар’єрного просування чи розподілу проєктів. Юридичні компанії впроваджують політику рівних можливостей та окремо програми розвитку жіночого лідерства, створюють умови для успішного поєднання професійного та особистого розвитку людей незалежно від статті.

Тому, на щастя, так, уже можна казати про тренди. Не останню роль у цьому відіграють світові тренди, інтерес профільних асоціацій та міжнародних рейтингів до гендерного балансу, глобальні дослідження, які демонструють, що різноманіття в топменеджменті є перевагою над конкурентами. Але роботи ще багато, і надто рано говорити про те, що рівність, і не тільки в розрізі гендерних питань, стала нормою.

— Ти віриш у юридичний жарт, що після ядерного вибуху залишаться тільки таргани, Шер та інтелектуальна власність?

— Інтелектуальна власність — назавжди. Згадайте перші наскельні малюнки — вони також мали автора, навіть коли авторського права як поняття ще не існувало. Хтось винайшов колесо кілька тисячоліть тому. І попереду ще так багато відкриттів: вічний двигун, філософський камінь, еліксир молодості тощо. Шкода тільки, що після ядерного вибуху в цьому зможуть пересвідчитися лише Шер та таргани.

Бесіду вела: Ірина Гончар

Юридична Практика