Водночас регулювання щодо майнових прав на комп’ютерні програми нині корелюється з частиною 4 статті 181 Угоди про асоціацію. За новою редакцією частини 3 статті 440 ЦК України майнові права на комп’ютерні програми та (або) бази даних, створені у зв’язку з виконанням трудового договору (контракту), належать юридичній або фізичній особі, де або в якої працює співробітник, який створив ці комп’ютерні програми та (або) бази даних, якщо інше не встановлено договором. Аналогічне регулювання належності майнових прав на комп’ютерні програми спостерігаються і в низці інших країн, таких як, зокрема, Німеччина, Франція та Китай.
Крім того, Законом про «Ді. City» також було доповнено регулювання належності майнових прав інтелектуальної власності на об’єкт, створений на замовлення. За частиною 2 статті 430 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений на замовлення, належать творцеві цього об’єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором або законодавством. А згідно з частиною 4 статті 440 ЦК України майнові права інтелектуальної власності на твір, створений на замовлення, належать замовникові, якщо інше не встановлено договором або законодавством. Аналогічне положення міститься в частині 2 статті 24 Закону про «Дія. City»: «Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений гігспеціалістом у зв’язку з виконанням гігконтракту, належать резиденту «Дія. Сіті», який є замовником за таким гігконтрактом, якщо інше не передбачено гігконтрактом». Ще однією новелою є положення щодо належності майнових прав інтелектуальної власності на твір образотворчого мистецтва, створений на замовлення (крім твору, спеціально створеного як елемент програмного забезпечення), автору, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 4 статті 440 ЦК України). Замовник набуває майнові права інтелектуальної власності на створений на замовлення твір відповідно до закону або договору в момент, наступний за створенням такого твору, якщо інше не встановлено договором. В аналогічний спосіб резидент «Дія. Сіті», який є замовником за гігконтрактом, набуває майнові права інтелектуальної власності на твір, створений у зв’язку з виконанням гігконтракту.
Останні зміни до ЦК України та Закону усунули давню колізію щодо належності майнових прав на службовий твір і твір, створений на замовлення. Тож неоднозначній судовій практиці має бути покладено край, а роботодавці й замовники творів інтелектуальної власності зможуть зайвий раз не перестраховуватись і забути про укладення додаткових договорів про передання майнових прав на твір.