І сміх, і гріх
В останні роки набирає популярності «пародіювання» відомих торговельних марок (ТМ). Це й не дивно: маючи чітку асоціацію зі всесвітньо відомим брендом та вдало підібрану гру слів, що викликає усмішку, пародійоване позначення швидко приверне увагу споживачів, а товари розкуповуватимуть, як гарячі пиріжки.
Почуття гумору допомагає побудувати успішний бізнес, єдиною родзинкою якого є жартівливе обігравання знаменитих ТМ, як-то: GUCCI — GUSSI (із зображенням обох веселих бабусиних підопічних — сірого та білого), CHANEL — CHAVEL (із зображенням апетитного хрумкого пучка свіжої городини), LOUIS VUITTON — LOUIS BIDON (із зображенням червоного бідона, на дні якого, скоріш за все, лежать гроші) тощо.
Виглядає смішно, та чи можуть правовласники якось вплинути на «веселунів»?
Наразі українське законодавство у сфері охорони ТМ не містить жодних спеціальних обмежень щодо обсягу та допустимості пародій.
Для порівняння, в законодавстві Європейського Союзу містяться спеціальні обмеження, відповідно до яких використання ТМ третіми особами з метою художнього вираження визнається добросовісним доти, доки таке використання перебуває в рамках чесної ділової практики. Проте реалізація подібних винятків із виключних прав власників ТМ має жорсткі обмеження.
Судами інших країн, у яких розглядались подібні спори, було сформовано узагальнені підходи, згідно з якими пародію ТМ може бути визнано допустимою і законною попри заперечення власника ТМ, яка стала об’єктом пародії, як форму реалізації свободи слова та самовираження. Тобто в тому випадку, коли пародія на відомий знак містить певне соціальне чи політичне повідомлення, яке автор хоче донести до громадськості. Пародійні знаки такого роду не можуть використовуватись для позначення походження однорідних товарів і послуг.
Якщо пародія містить у собі комерційне повідомлення і використовується як ТМ, тоді йдеться про недобросовісну конкуренцію і, можливо, про розмивання індивідуалізуючої (розрізняльної) здатності відомого знака або заподіяння шкоди репутації такого знака.
На жаль, компетентні органи в Україні поки що уникають запровадження будь-якої подібної практики, а у випадках подання на реєстрацію пародійної ТМ має місце ігнорування реально спародійованих знаків, протиставляння їм інших, ранніх знаків, які містять окремі словесні чи зображувальні елементи заявленого позначення, через що в низці випадків можна говорити про їх схожість до ступеня змішування.